9 листопада - День української писемності та мови

9 листопада - День української писемності та мови
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, про встановлення в Україні Дня української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.
У ХІ столітті саме монастирі були осередком науки. Сам Нестор Літописець із 1073 року був монахом Києво-Печерського монастиря та літописцем і створив «Повість минулих літ». Його мощі досі знаходяться у Києві, в печерах Лаври. «Повість минулих літ» була й залишається найвидатнішою пам’яткою писемної слов’янської культури.
Сьогодні Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба – 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ шляхом суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Вони прагнули, аби наш народ став покірним рабом без мови, без усної народної творчості –коріння нашої нації.
Ось він, тернистий шлях боротьби української мови за незалежність:
1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських
букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
1884 р. – закрито всі українські театри.
1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи".
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови.
1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 р. – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.
1991 р. – прийнята державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року.
Нині українська мова має державний статус.
Цікаві факти про українську мову
Українська мова мала статус, близький до державного, вже у XIV – першій половині XVI століття, оскільки функціонувала в законодавстві, судочинстві, державному і приватному листуванні.
Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. До прикладу , казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 році, задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
Мова є багатою на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» –«вороженьки».
Найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».
Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов.
7 відмінків іменника вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови.Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
Сучасна українська мова нараховує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка й Чайковський, Барток і Стравінський скористалися українськими мелодіями у своїй творчості.
А ще українську мову за останні 4 століття намагались вбити аж 134 рази!
Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Л.Костенко)